покірник ПОКІ́РНИК, а, ч. Покірний комусь чоловік. Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me покірний покірниця Значення в інших словниках покірник — див. покірний Словник синонімів Вусика покірник — -а, ч. Покірний комусь чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови покірник — Покірник, -ка м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках покірник — див. покірний Словник синонімів Вусика покірник — -а, ч. Покірний комусь чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови покірник — Покірник, -ка м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198. Словник української мови Грінченка