1. Словник української мови Грінченка

полазник

Полазник, -ка

м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полазник — див. полазець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полазник — ПОЛА́ЗНИК, а, ч., діал. Той, хто прийде до хати на Новий рік. За народним віруванням перший полазник приносить до хати щастя або невдачу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах