1. Словник української мови Грінченка

поламання

Полама́ння, -ня

с.

1) Поломка.

2) Нарушеніе, уничтоженіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поламання — -я, с. Дія за знач. поламати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поламання — полама́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. поламання — ПОЛАМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полама́ти. За поламання або пошкодження стягують п'ятикратну таксову вартість деревини (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. поламання — ПОЛАМА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням поламати. За поламання або пошкодження стягують п’ятикратну таксову вартість деревини (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 130). Словник української мови в 11 томах