поламати
Полама́ти, -ма́ю, -єш
гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали. Чуб. V. 538.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поламати — див. ламати Словник синонімів Вусика
- поламати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Згинаючи або б'ючи з силою, розділити щось на частини або відділити частини чого-небудь. || Зруйнувати, ліквідувати що-небудь. || Порушити частково або повністю цілість кістки, кісток; покалічити. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поламати — полама́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поламати — ПОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Згинаючи або б'ючи з силою, розділити щось на частини або відділити частини чого-небудь. Ухопив [писар] тую хворостину, поламав, потрощив її на шматочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Щоб чим Грицькові дозолити, .. Словник української мови у 20 томах
- поламати — лама́ти / злама́ти (перелама́ти, полама́ти і т. ін.) хребе́т кому. 1. Бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- поламати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
- поламати — Полама́ти, -лама́ю, -лама́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поламати — ПОЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Згинаючи або б’ючи з силою, розділити щось на частини або відділити частини чого-небудь. Ухопив [писар] тую хворостину, поламав, потрощив її на шматочки (Кв.-Осн., II, 1956, 163); Щоб чим Грицькові дозолити,.. Словник української мови в 11 томах