поламати

лама́ти / злама́ти (перелама́ти, полама́ти і т. ін.) хребе́т кому. 1. Бити кого-небудь або нахвалятися, погрожувати розправитися з кимсь. Він таки хребет поламає тому, хто так ставиться до всенародної власності (З журналу). 2. Долати, знешкоджувати, перемагати, знищувати когось. Ламати хребет звірю (ворогу) в його власній барлозі доводиться з труднощами (З газети); Багато проллється крові, але ми повинні зламати і зламаємо хребет фашистам (О. Довженко). перелама́ти хребта́. — Настає рік “великого перелому”.. Мабуть, переламають нам хребта, як ото переламали декому (І. Цюпа); // Примушувати когось коритися; позбавляти сили, енергії, волі і т. ін. Страх ламає хребет людині й полишає їй єдине почуття — самозбереження (З журналу); Сказав батькові із скрутою: — Понівечили ви мені життя. Хребет переламали (В. Большак).

лама́ти / злама́ти (полама́ти, облама́ти і т. ін.) зу́би на кому—чому, об кого—що і без додатка. Не одержувати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т. ін. Невже він може повірити, що ця дівчина, практикантка, розв’язала проблему, на якій зламали зуби видатні інженери? (В. Собко); — Нас підтримують київські міщани й ремісники. А коли корона зламає зуби на такому дружному опорі,— підемо на Буг (Іван Ле). пополама́ти собі́ зу́би (багато разів, тривалий час). (Сотник:) Пішли на ґвалт, та з’їли гарбуза. Об нас собі пополамали зуби! (М. Старицький).

лама́ти / полама́ти (злама́ти, розлама́ти і т. ін.) пу́та. Звільнятися від того, що обмежує, сковує, гнітить і т. ін. кого-, що-небудь. Земле, моя всеплодющая мати,.. Силу рукам дай, щоб пута ламати (І. Франко); Якби знав я чари, що спиняють хмари.. Що ламають пута, де душа закута (І. Франко).

лама́ти / полама́ти (собі́) язи́к (язика́). 1. З труднощами вимовляти незрозумілі або нерозбірливо написані слова, фрази. Тямлю, як я не раз цілими вечорами ламав собі язик, виучуючи ті фрази (І. Франко); Невже не можна краще писати?.. поки вимовиш — то й язика поламаєш! (Панас Мирний). 2. Навмисне неправильно вимовляти слова. Часом юнаки і юнки штучно ламають язика і вигадливо, але недоречно починають гаркавити (О. Ковінька). 3. чим і без додатка, ірон. Вивчати іноземну мову; говорити іноземною мовою. Нащо б, здавалося, тріпати мозок, ламати язик такою маловідомою в світі мовою? А ось, бач (Іван Ле).

лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) (своє́) сло́во. Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис); — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати (ризикувати) своєю персоною (Ю. Смолич); — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський); — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний); Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко). не перелама́ти сло́ва. (Панас:) Я вже поблагословив, то слова не переламаю, бо то гріх! (М. Кропивницький); // кому і без додатка. Зраджувати. — Тримайся мене, Анно,.. я тобі також слова не зломлю (не зламаю)! Скоро поверну, зробимо весілля! (О. Кобилянська); “Як слово зламає (коханий), нехай покарає Його Твоя сила святая!” (П. Куліш).

лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко); Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле). бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це .. стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський). лама́лися списи́. Він устав .. і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник); // над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв’язання якоїсь справи. І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над тим, який шлях доцільніший: через працю — до знань чи через знання — до праці? — Кульбака дає по півтори, а то й по дві норми щодня (О. Гончар). 2. у чому, іст. Битися з ворогами. полама́ти спи́са. Ігор жадає Дону, ліпше йому загинути, ніж повернути коней, не поламавши списа у битві з половцями!.. (Василь Шевчук).

полама́ти (переломи́ти) / рідко лама́ти ре́бра (кістки́). Сильно побити кого-небудь. Всі обурювались вчинком невідомого, шофери нахвалялись ребра поламати (О. Гончар); Всі з його сміються, діти дражнять, а він (Хомка) їм свариться кістки переломити (Панас Мирний); Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник, а замолоду парубкам ребра ламав (Григорій Тютюнник).