полатати

лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Крушельницький); Якщо ми не ліквідуємо дефіцит бюджету, не перейдемо на нові методи управління, ми постійно лататимемо дірки і ніколи не пошиємо костюма, гідного такої великої країни (З газети); Гітлерівці змушені все частіше залатувати дірки на східному фронті, перекидаючи дивізії з Франції, Голландії, Бельгії (І. Цюпа); Орали, сіяли, сподівалися, що літо полатає ті дірки, яких набрала довга, голодна і холодна зима (О. Кониський); — Хіба ти забула, що я своїми крейцарами полатав твої діри? (І. Франко). залата́ти (хоч одну́) ді́рку (діру́). Завдаток же взяв у економії?.. — Яку тільки дірку ним залатати? — зітхає Василина (М. Стельмах); Гроші — невеликі, правда, але все-таки можна залатати ними хоч одну діру в господарській потребі… (М. Коцюбинський). лата́ння (зала́тування) дір (діро́к). В його голові дозріла геніальна думка: ..повернути готові гроші хлопської каси на латання дір вічно голодної “великої власності” (І. Франко); Чому в наших фільмах і досі дикторський текст існує для залатування дірок? (О. Довженко).

полата́ти зли́дні (убо́гість, убо́жество і т. ін.). Налагодити чиї-небудь фінансові справи. Що генеральша придбала, те й уплило за дочками. Треба, значить, знову складати, своє убожество полатати (Панас Мирний).

полата́ти / лата́ти бо́ки (рідко ре́бра). 1. Сильно побити кого-небудь. — Козацтво тепер стоятиме усі в одно; полатають нам боки, та з тим і додому вернемось (П. Куліш); — Як побачу тебе ще раз коло Василини, то так полатаю тобі ребра оцими кулаками, що ти й додому не дійдеш (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Карати когось. Тепер мені погуляти, заки мені споки. Та й заки мі лиха доля не латає боки (Коломийки).

полата́ти ли́тки кому, жарт. Покусати (про собак). (Прокіп Свиридович:) Піймай, Химко, собаку та прив’яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не полатала литок (М. Старицький); (Старшина:) А клятий рябий пес трохи литок не полатав начальникові (М. Кропивницький).

полата́ти штани́ (жупа́н, капта́н і т. ін.) кому. 1. Сильно побити кого-небудь. — Чуєш, корчмарю, опришки чекають. Як маєш гроші, то давай сюди, бо відберуть та ще й кафтан тобі полатають (Казки Буковини..). 2. Покусати кого-небудь (про собак). Повертався парубок від дівки пізно, собаки напали і штани полатали (З усн. мови).