полатати

Значення в інших словниках

1. полатати — полата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. полатати — ПОЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, кого, що. 1. Док. до лата́ти¹. Купила полотна, пошила йому сорочки, полатала йому одежу, причепурила його (І. Нечуй-Левицький); Справді дах виглядав дивно, так як би хто чорний дірявий капелюх полатав білим полотном зверху (О. Словник української мови у 20 томах
3. полатати — полата́ти: ◊ полата́ти кінці́ звести кінці з кінцями; вирішити фінансові проблеми (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. полатати — Полатать та нікуди не хватать, то ще на три роки вистарчить. Жарт бідних про подертий одяг. Приповідки або українсько-народня філософія
5. полатати — лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А. Фразеологічний словник української мови
6. полатати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
7. полатати — ПОЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. 1. Док. до лата́ти¹. Купила полотна, пошила йому сорочки, полатала йому одежу, причепурила його (Н.-Лев., III, 1956, 269); Справді дах виглядав дивно, так як би хто чорний дірявий капелюх полатав білим полотном зверху (Мак. Словник української мови в 11 томах
8. полатати — Полатати, -та́ю, -єш гл. 1) Починить, положить заплаты. Хлопець у свитині полатаній. Шевч. 176. 2) — боки. Побить, отколотить. Кийом боки полатали. Грин. III. 620. Словник української мови Грінченка