полковникувати

Полковникува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полковникувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути полковником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полковникувати — полковникува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. полковникувати — ПОЛКОВНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути полковником. – Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. полковникувати — ПОЛКОВНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути полковником. — Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 250). Словник української мови в 11 томах