полковництво
Полко́вництво, -ва
с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полковництво — -а, с. Посада полковника (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полковництво — полко́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). – Уже й чуприна біла, .. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). — Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56). Словник української мови в 11 томах