полковництво
ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.).
— Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полковництво — -а, с. Посада полковника (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полковництво — полко́вництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). – Уже й чуприна біла, .. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- полковництво — Полко́вництво, -ва с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14. Словник української мови Грінченка