полковницький
ПОЛКО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до полко́вник.
Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш, Вибр., 1969, 54);
Посміхався [Кукулик]з такою полковницькою зверхністю, з такою всемогутньою певністю своєї несхибності й правоти, що серце в Брайка стрепенулося (Загреб., День.., 1964, 150);
// Належний полковникові.
Тарас Бульба з синами стояв посеред великого двору.. Спереду невеликий старосвітський полковницький будинок (Довж., І, 1958, 217);
Прислухалася [Тетяна Василівна] до тупання внизу, до голосів — полковницького басу Кукулика, влазливого шепітку Кошарного (Загреб., День.., 1964, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полковницький — -а, -е. Прикм. до полковник. || Належний полковникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полковницький — полко́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
- полковницький — ПОЛКО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до полко́вник. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником (П. Словник української мови у 20 томах
- полковницький — Полко́вницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полковницький — Полко́вницький, -а, -е Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16. Словник української мови Грінченка