1. Словник української мови Грінченка

полупитися

Полупитися, -плю́ся, -пишся

гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полупитися — -лупиться; мн. полупляться; док., розм. 1》 Облупитись у багатьох місцях. 2》 Вилупитися з яєць (про багатьох пташенят). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полупитися — полупи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. полупитися — ПОЛУПИ́ТИСЯ, лу́питься; мн. полу́пляться; док., розм. 1. Облупитися у багатьох місцях. Комора побита зимньою негодою.., полупилася (Панас Мирний); Тепер ясно було видно, що танк горів – на ньому полупилася фарба (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. полупитися — ПОЛУПИ́ТИСЯ, лу́питься; мн. полу́пляться; док., розм. 1. Облупитися у багатьох місцях. Комора побита зимньою негодою.., полупилася (Мирний, III, 1954, 101); Тепер ясно було видно, що танк горів — на ньому полупилася фарба (Перв. Словник української мови в 11 томах