полупитися
ПОЛУПИ́ТИСЯ, лу́питься; мн. полу́пляться; док., розм.
1. Облупитися у багатьох місцях.
Комора побита зимньою негодою.., полупилася (Мирний, III, 1954, 101);
Тепер ясно було видно, що танк горів — на ньому полупилася фарба (Перв., Дикий мед, 1963, 208);
Смутний, худий, загорів [парубок], ніс полупився (Тесл., З книги життя,1949, 3).
2. Вилупитися з яєць (про багатьох пташенят).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полупитися — -лупиться; мн. полупляться; док., розм. 1》 Облупитись у багатьох місцях. 2》 Вилупитися з яєць (про багатьох пташенят). Великий тлумачний словник сучасної мови
- полупитися — полупи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- полупитися — ПОЛУПИ́ТИСЯ, лу́питься; мн. полу́пляться; док., розм. 1. Облупитися у багатьох місцях. Комора побита зимньою негодою.., полупилася (Панас Мирний); Тепер ясно було видно, що танк горів – на ньому полупилася фарба (Л. Словник української мови у 20 томах
- полупитися — Полупитися, -плю́ся, -пишся гл. Облупиться. Комори, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася. Мир. Пов. II. 79. Порепалась і полупилась кожа. К. Іов. 16. Словник української мови Грінченка