1. Словник української мови Грінченка

полютувати

Полютува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Позлиться. побѣситься.

2) Попаять.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полютувати — -ую, -уєш, док., розм. Лютувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полютувати — полютува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. полютувати — ПОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Лютувати якийсь час. Розум погоджується з тобою, а совість вигляне, як промінь з-за хмари, і знову недобре тривожиться серце, перепитує: чи маєш право їсти незароблений хліб, чи можеш сидіти тут, в затишному кутку... Словник української мови у 20 томах
  4. полютувати — ПОЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Лютувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах