поманячити
Поманя́чити, -чу, -чиш
гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поманячити — поманя́чи́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- поманячити — -ячу, -ячиш і поманячіти, -ію, -ієш, док., розм., рідко. Помаячити (див. помаячити I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поманячити — ПОМАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Помаячити (див. помая́чи́ти¹). Словник української мови у 20 томах
- поманячити — ПОМАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Помаячити ( див. помая́чи́ти¹). Словник української мови в 11 томах