1. Словник української мови у 20 томах

поманячити

ПОМАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.

Помаячити (див. помая́чи́ти¹).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поманячити — поманя́чи́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поманячити — -ячу, -ячиш і поманячіти, -ію, -ієш, док., розм., рідко. Помаячити (див. помаячити I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поманячити — ПОМАНЯ́ЧИ́ТИ, я́чу́, я́чи́ш і ПОМАНЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Помаячити ( див. помая́чи́ти¹). Словник української мови в 11 томах
  4. поманячити — Поманя́чити, -чу, -чиш гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали. Словник української мови Грінченка