1. Словник української мови у 20 томах

поманячіти

ПОМАНЯЧІ́ТИ див. поманя́чи́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поманячіти — поманячі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поманячіти — див. поманячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поманячіти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. поманячіти — ПОМАНЯЧІ́ТИ див. поманя́чи́ти. Словник української мови в 11 томах