помеже

Поме́же

нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами. Гол. І. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помеже — присл., зах. Поміж. Великий тлумачний словник сучасної мови