помеженник
Помеже́нник, -ка
м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помеженник — -а, ч., діал. Володар суміжної земельної ділянки. Великий тлумачний словник сучасної мови