помеженник
помеже́нник
-а, ч., діал.
Володар суміжної земельної ділянки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помеженник — Помеже́нник, -ка м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка