1. Словник української мови Грінченка

помертвіти

Помертвіти, -вію, -єш

гл.

1) Помертвѣть.

2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помертвіти — помертві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помертвіти — -ію, -ієш, док. 1》 Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. || Стати мертвотно-блідим. || Утратити чутливість, рухомість; заніміти (про частини тіла). 2》 Утратити свіжість; зів'янути. 3》 Стати пустельним, безлюдним. 4》 Утратити яскравість; потьмяніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помертвіти — ПОМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. Гершко осмілився і ще дужче закричав. Але раптом замовк, помертвів. До його носа донісся запах диму (І. Словник української мови у 20 томах
  4. помертвіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. помертвіти — ПОМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. Гершко осмілився і ще дужче закричав. Але раптом замовк, помертвів. До його носа донісся запах диму (Фр. Словник української мови в 11 томах