помертвіти
помертві́ти
-ію, -ієш, док.
1》 Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти.
|| Стати мертвотно-блідим.
|| Утратити чутливість, рухомість; заніміти (про частини тіла).
2》 Утратити свіжість; зів'янути.
3》 Стати пустельним, безлюдним.
4》 Утратити яскравість; потьмяніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помертвіти — помертві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помертвіти — ПОМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. Гершко осмілився і ще дужче закричав. Але раптом замовк, помертвів. До його носа донісся запах диму (І. Словник української мови у 20 томах
- помертвіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
- помертвіти — ПОМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. Гершко осмілився і ще дужче закричав. Але раптом замовк, помертвів. До його носа донісся запах диму (Фр. Словник української мови в 11 томах
- помертвіти — Помертвіти, -вію, -єш гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94. Словник української мови Грінченка