1. Словник української мови Грінченка

помка

По́мка, -ки

ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. О. 1862. IX. 70. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. см. помки, помок. Мкр. Н. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помка — по́мка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. помка — -и, ж., діал. Пам'ять. Датись у помки — надовго запам'ятатися. Прийти до помки — опам'ятатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помка — ПО́МКА, и, ж., діал. Пам'ять. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь... Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Панас Мирний). ◇ Відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки) див. відбива́ти; (1) Врі́затися в по́мку (д) див. Словник української мови у 20 томах
  4. помка — відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки). 1. кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. (Бичок:) Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха!... Фразеологічний словник української мови
  5. помка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю. Словник синонімів української мови
  6. помка — ПО́МКА, и, ж., діал. Пам’ять. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь… Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Мирний, IV, 1955, 111). ◊ Да́тися у по́мки (у по́мку); Врі́затися в по́мку — надовго запам’ятатися. Словник української мови в 11 томах