1. Словник української мови в 11 томах

помка

ПО́МКА, и, ж., діал. Пам’ять.

Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь… Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Мирний, IV, 1955, 111).

◊ Да́тися у по́мки (у по́мку); Врі́затися в по́мку — надовго запам’ятатися.

Дався той день у помки Кирилові Івановичові [Івановичеві]: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Мирний, І, 1954, 151);

Журиться й жінка його [хлібороба] роботяща: Перевелись огороди нінащо. Дасться у помку їм рік цей, зима! (Манж., Тв., 1955, 42);

Найбільше врізалася в помку Горпині одна ніч, зоряна, а не місячна (Мирний, І, 1954, 218);

Прийти́ до по́мки — опам’ятатися.

Від того страху вона ніяк не прийде до помки, не знає, де ходить, що робить (Мирний, III, 1954, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помка — по́мка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. помка — -и, ж., діал. Пам'ять. Датись у помки — надовго запам'ятатися. Прийти до помки — опам'ятатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помка — ПО́МКА, и, ж., діал. Пам'ять. Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь... Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Панас Мирний). ◇ Відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки) див. відбива́ти; (1) Врі́затися в по́мку (д) див. Словник української мови у 20 томах
  4. помка — відби́ти па́мороки (по́мки, тя́мки). 1. кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось. (Бичок:) Ну, наробив я халепи, ускочив аж по самісінькі вуха!... Фразеологічний словник української мови
  5. помка — ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю. Словник синонімів української мови
  6. помка — По́мка, -ки ж. Въ выраженіяхъ: узяти в по́мку. Запомнить. Візьми собі у помку. мені в по́мку, не в по́мку. Я помню, не помню. О. 1862. IX. 70. В помку всім, як Сутяженко оддавав Одарку. см. помки, помок. Мкр. Н. 32. Словник української мови Грінченка