помрячити

Помрячи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помрячити — помрячи́ти дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. помрячити — -чить, док. Мрячити деякий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помрячити — ПОМРЯЧИ́ТИ, и́ть, док. Мрячити якийсь час. Помрячив дощ і перестав. Словник української мови у 20 томах