помрячити

ПОМРЯЧИ́ТИ, и́ть, док.

Мрячити якийсь час.

Помрячив дощ і перестав.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помрячити — помрячи́ти дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. помрячити — -чить, док. Мрячити деякий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помрячити — Помрячи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Поморосить (о дождѣ). У нас не було дощу, так тільки, помрячив. Словник української мови Грінченка