помізчити
Помізчи́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Разбить въ дребезги. Потрощив, помізчив геть ті горшки. Драг. 209.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помізчити — -чу, -чиш, док., перех. Розтрощити. Великий тлумачний словник сучасної мови