помік

По́мік, моку

м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помік — помоку, ч. Коноплі, вимочені в річці. Великий тлумачний словник сучасної мови