1. Словник української мови Грінченка

поміркувати

Поміркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. І. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміркувати — поміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поміркувати — -ую, -уєш, док. 1》 Обдумавши що-небудь, зробити певні висновки. 2》 над чим, про що і без додатка. Заглибитися думками в що-небудь, глибоко обдумати щось. || Розміркувати щось. 3》 з ким, між ким і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поміркувати — ПОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Обдумавши що-небудь, зробити певні висновки. Онися поміркувала, що Прокіп робить добре, плати не візьме (І. Нечуй-Левицький); Поміркувала й сама Ворона, що крик і плач ні до чого не доведуть (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. поміркувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док. Словник синонімів української мови
  5. поміркувати — Поміркува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поміркувати — ПОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Обдумавши що-небудь, зробити певні висновки. Онися поміркувала, що Прокіп робить добре, плати не візьме (Н.-Лев., III, 1956, 189); Поміркувала й сама Ворона, що крик і плач ні до чого не доведуть (Фр., IV, 1950, 74). Словник української мови в 11 томах