понавозити
Понавозити, -жу, -зиш
гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понавозити — понаво́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понавозити — -ожу, -озиш, док., перех. Привезти одного за одним або групами багатьох, одне за одним або частинами багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понавозити — ПОНАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що. Привезти одного за одним або групами багатьох, одне за одним або частинами багато чого-небудь. І чого то туди не понаносили або не понавозили? Таки такий ярмарок, що неначе у Харкові об пречистій (Г. Словник української мови у 20 томах
- понавозити — ПОНАВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. Привезти одного за одним або групами багатьох, одне за одним або частинами багато чого-небудь. І чого то туди не понаносили або не понавозили? Таки такий ярмарок, що неначе у Харкові об пречистій (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах