1. Словник української мови Грінченка

понаговорювати

Понаговорювати, -рюю, -єш

гл.

1) Наговорить (во множествѣ).

2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаговорювати — понагово́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаговорювати — -юю, -юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаговорювати — ПОНАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. – Тепер пояснення треба писати [в редакцію], там же на мене понаписують, понаговорюють (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
  4. понаговорювати — ПОНАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. — Тепер пояснення треба писати [в редакцію], там же на мене понаписують, понаговорюють (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 594). Словник української мови в 11 томах