понаговорювати
ПОНАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, док.
Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось.
– Тепер пояснення треба писати [в редакцію], там же на мене понаписують, понаговорюють (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаговорювати — понагово́рювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаговорювати — -юю, -юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаговорювати — ПОНАГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, док. Наговорити багато чого-небудь, перев. негативного, про когось. — Тепер пояснення треба писати [в редакцію], там же на мене понаписують, понаговорюють (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 594). Словник української мови в 11 томах
- понаговорювати — Понаговорювати, -рюю, -єш гл. 1) Наговорить (во множествѣ). 2) Наклеветать (во множествѣ). Всі знали Борюха, навіть годили йому, щоб часом не понаговорював чого на дочок. Левиц. І. 180. Словник української мови Грінченка