1. Словник української мови Грінченка

поналивати

Поналива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поналивати — поналива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поналивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Налити велику кількість чого-небудь у багатьох місцях; наливши, утворити велику кількість чогось у багатьох місцях. || Наповнити велику кількість чого-небудь рідиною. || безос. 2》 безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поналивати — ПОНАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Налити багато чого-небудь у багатьох місцях; наливши, утворити багато чогось у багатьох місцях. Аж чудно, далебі, мені! Ну, що їм від того прибуде, Як дощ поналива води? (Л. Глібов); Поналивав зеленаві калюжі дощ, .. Словник української мови у 20 томах
  4. поналивати — ПОНАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Налити багато чого-небудь у багатьох місцях; наливши, утворити багато чогось у багатьох місцях. Аж чудно, далебі, мені! Ну, що їм від того прибуде, Як дощ поналива води? (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах