1. Словник української мови Грінченка

понапинати

Понапина́ти, -на́ю, -єш

гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапинати — понапина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понапинати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. || Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Понапинати дроти. || Поставити, влаштувати багато чого-небудь (палаток, тентів і т. ін.). 2》 розм. Надягти що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (С. Васильченко); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (Вас., II, 1959, 144); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах