понапинати
понапина́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось.
|| Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Понапинати дроти.
|| Поставити, влаштувати багато чого-небудь (палаток, тентів і т. ін.).
2》 розм. Надягти що-небудь (про багатьох); надягти багато чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понапинати — понапина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (С. Васильченко); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- понапинати — ПОНАПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Напнути що-небудь (про багатьох); напнути багато чогось. Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (Вас., II, 1959, 144); // Натягнувши, закріпити багато чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- понапинати — Понапина́ти, -на́ю, -єш гл. То-же, что и напнути, но во множествѣ. В хаті у їх світиться ще; глянув я в вікно, та нічого не бачу, бо вікна понапинані. Борзна. Словник української мови Грінченка