1. Словник української мови Грінченка

понаробляти

Понаробля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаробляти — понаробля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаробляти — див. понароблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаробляти — ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. понаробляти — ПОНАРОБЛЯ́ТИ див. понаро́блювати. Словник української мови в 11 томах