понароблювати
Понароблювати, -люю, -єш
гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понароблювати — понаро́блювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понароблювати — -юю, -юєш і понаробляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2》 Залишити наслідки своєї діяльності. || Залишити наслідки своєї дії. || розм. Набруднити у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понароблювати — ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2. Залишити наслідки своєї діяльності. Словник української мови у 20 томах
- понароблювати — ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2. Залишити наслідки своєї діяльності. Словник української мови в 11 томах