1. Словник української мови у 20 томах

понароблювати

ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чого.

1. Зробити, виготовити багато чого-небудь.

2. Залишити наслідки своєї діяльності.

Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею, – скрізь таких нір та печер понаробляють (Б. Грінченко);

// Залишити наслідки своєї дії.

У вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє (Сл. Б. Грінченка);

Піч ряба від чорних плям, що сажа, пробиваючись, понароблювала (Панас Мирний);

// розм. Набруднити у багатьох місцях.

Справді аж сором і гріх, що там [у церкві] понароблювали прокляті сичі (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понароблювати — понаро́блювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понароблювати — -юю, -юєш і понаробляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2》 Залишити наслідки своєї діяльності. || Залишити наслідки своєї дії. || розм. Набруднити у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понароблювати — ПОНАРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОНАРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Зробити, виготовити багато чого-небудь. 2. Залишити наслідки своєї діяльності. Словник української мови в 11 томах
  4. понароблювати — Понароблювати, -люю, -єш гл. = понаробляти. Стор. МПр. 143. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі. Драг. 244. Словник української мови Грінченка