1. Словник української мови Грінченка

понаставляти

Понаставля́ти, -ля́ю, -єш

гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Драг. 288. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаставляти — понаставля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понаставляти — -яю, -яєш і понаставлювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Наставити багато чого-небудь. 2》 Встановити багато чого-небудь (про щось небажане). || розм. Побудувати багато споруд. 3》 Підставити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понаставляти — ПОНАСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАСТА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Наставити багато чого-небудь. Було, пані кам'яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Марко Вовчок); Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Словник української мови у 20 томах
  4. понаставляти — ПОНАСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОНАСТА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Наставити багато чого-небудь. Було, пані кам’яних цяцьок понаставляє, чарочок, мисочок з зеленого, з червоного скла (Вовчок, І, 1955, 258); Незабаром подали й вечеряти... Словник української мови в 11 томах