поначитувати
Поначи́тувати, -тую, -єш
гл. Вычитать (во множествѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поначитувати — ПОНАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Читаючи книжки, довідатися про багато чого-небудь (про багатьох). Що старі люди казали, так те все в його [Зінька] дурниця, брехня, вигадки; тільки що в книжках поначитує, дак те правда (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах