поначитувати

Поначи́тувати, -тую, -єш

гл. Вычитать (во множествѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поначитувати — ПОНАЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Читаючи книжки, довідатися про багато чого-небудь (про багатьох). Що старі люди казали, так те все в його [Зінька] дурниця, брехня, вигадки; тільки що в книжках поначитує, дак те правда (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах