1. Словник української мови Грінченка

понивати

Понива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Грин. III. 295. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. МВ. (О. 1862. І. 99). Болять карі очі, серденько понило; як не бачу миленького, і діло не мило. Чуб. V. 293. Болить, болить головонька і тіло понило. Мет. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понивати — понива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понивати — -аю, -аєш, недок., понити, -ию, -иєш, док. 1》 Починати нити. 2》 Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. 3》 Нити потроху, час від часу. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понивати — ПОНИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ТИ, и́ю, и́єш. док. 1. Починати нити. Болить, болить головонька і тіло понило (Сл. Б. Грінченка). 2. Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. Словник української мови у 20 томах
  4. понивати — ПОНИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ТИ, и́ю, и́єш. док. 1. Починати нити. Болить, болить головонька і тіло понило (Сл. Гр.). 2. Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. Словник української мови в 11 томах