понивати
понива́ти
-аю, -аєш, недок., понити, -ию, -иєш, док.
1》 Починати нити.
2》 Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися.
3》 Нити потроху, час від часу.
|| безос.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понивати — понива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- понивати — ПОНИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ТИ, и́ю, и́єш. док. 1. Починати нити. Болить, болить головонька і тіло понило (Сл. Б. Грінченка). 2. Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. Словник української мови у 20 томах
- понивати — ПОНИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОНИ́ТИ, и́ю, и́єш. док. 1. Починати нити. Болить, болить головонька і тіло понило (Сл. Гр.). 2. Мати поганий настрій, нудьгувати; томитися. Словник української мови в 11 томах
- понивати — Понива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. понити, -нию, -єш, гл. Изнывать, изныть. Ниє серце, ниє-пониває. Грин. III. 295. Важко їй було той вечір перший дома, без людей, без гомону людського попивати. МВ. (О. 1862. І. 99). Словник української мови Грінченка