понити

Понити

см. понивати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понити — пони́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понити — див. понивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понити — ПОНИ́ТИ див. понива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. понити — ПОНИ́ТИ див. понива́ти. Словник української мови в 11 томах