попайдити

Попайди́ти, -дить

гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попайдити — ПОПАЙДИ́ТИ, и́ть, док., безос., розм. Пощастити, пофортунити. Мені попайдило (Сл. Б. Грінченка); Заторохтіла [Пріська] далі: – І в Славгороді теж попайдило нам. Думали, ну де їх шукати? А виявляється, на станції в теплушках курінь стоїть (А. Головко). Словник української мови у 20 томах