попайдити
ПОПАЙДИ́ТИ, и́ть, док., безос., розм.
Пощастити, пофортунити.
Мені попайдило (Сл. Б. Грінченка);
Заторохтіла [Пріська] далі: – І в Славгороді теж попайдило нам. Думали, ну де їх шукати? А виявляється, на станції в теплушках курінь стоїть (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попайдити — Попайди́ти, -дить гл. безл. Повезти, удаться. Мені попайдило. Словник української мови Грінченка