попадянка
ПОПАДЯ́НКА, и, ж., діал.
Попівна.
Їздить [майбутній священик] по празниках, витинає “козачка” та “коломийки”, завертає голови попадянкам і ні про що більш не думає (І. Франко);
Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей, прагнучи знайти в ній щось таке, що допомогло б розвіяти легенду про красу попадянки (Я. Галан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me