попадянка
ПОПАДЯ́НКА, и, ж., діал. Попівна.
Їздить [майбутній священик] по празниках, витинає «козачка» та «коломийки», завертає голови попадянкам і ні про що більш не думає (Фр., II, 1950, 174);
Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей, прагнучи знайти в ній щось таке, що допомогло б розвіяти легенду про красу попадянки (Галан, Гори.., 1956, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me