попасання
Попаса́ння, -ня
с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попасання — попаса́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- попасання — -я, с., розм. Дія за знач. попасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- попасання — Попаса́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365). Словник української мови в 11 томах