1. Словник української мови в 11 томах

попасання

ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти.

Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (Чуб., V, 1874, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попасання — попаса́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попасання — -я, с., розм. Дія за знач. попасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попасання — ПОПАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. попаса́ти. Поїхав дворяченько на полювання, Пустив кониченька на попасання (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. попасання — Попаса́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. попасання — Попаса́ння, -ня с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54. Словник української мови Грінченка