попелиця
Попелиця, -ці
ж. насѣк. Aphis brassicae, капустная тля. Вх. Пч. І. 5. Попелиця на капусті. ЕЗ. V. 193. Попелиця напала на капусту. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попелиця — попели́ця іменник жіночого роду, істота комаха Орфографічний словник української мови
- попелиця — -і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попелиця — ПОПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. Усі попелиці – дрібні комахи, з м'яким покривом тіла, найчастіше зелені, хоч бувають також руді і чорні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- попелиця — ПОПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Дрібна паразитична комаха, яка живиться соком рослин. Усі попелиці — дрібні комахи, з м’яким покривом тіла, найчастіше зелені, хоч бувають також руді і чорні (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах